Переходимо до вітряків

Вітряк в Углах зерно меле

Автор Василь Сосюк.

Нещодавно збудований умільцем Самуїлом Кухарчуком вітряний млин на сто десять років молодший такої ж споруди, що експонується в Сарненському історико-етнографічному музеї. Саме з вивчення конструкції музейного раритету майстер почав відроджувати колись поширене в усій Україні ремесло.
    Його вітряк стоїть посеред чималого домашнього господарства, тож потреба у власному млині й спонукала дбайливого хазяїна згадати дідівський досвід і спорудити невелику баштову будівлю з чотирма крилами. Відтоді за допомогою вітру меле збіжжя в зручний для себе час, має економію електроенергії, а заодно подає приклад відродження національного українського ремесла.
Використання сили вітру як джерела енергії для помолу зерна в млинах практикувалось повсюдно в Україні, зокрема на Поліссі. Ще в 30-х роках минулого століття про електрику в селі тільки мріяли, а вітряки були характерною ознакою добротного господарювання, центром робочих зустрічей селян, обговорення ними насущних справ, поки крутилися крила й творилось борошно. Млини відігравали важливу роль у забудові населеного пункту, визначали його архітектурне обличчя, формували національний краєвид. Біля них створювали своєрідні зони відпочинку, традиційно збиралась молодь, яка водила веснянки, влаштовувала забави тощо. Зроблений в Углах вітряк за будовою та принципом роботи подіб-ний до його старшого брата. Хоча вірніше його назвати онуком. Адже музейному експонату більше ста десяти років: він збудований у далекому 1898-му.
Уголецький вітряк відрізняється розмірами, технічними вдосконаленнями, типом (він шатровий, а не стовповий, як у Сарнах), але не принципом роботи. Його чотири крила обертають вал, на якому закріплене колесо-шестерня, нею рух передається на жорна. Щілина між жорнами визначає кондицію борошна, а над ними кіш чи ємність для засипання зерна.
     Відтак, якщо в райцентрі вітряний млин зберігається як пам’ятка архітектури та хліборобського ремесла народу, то в Углах подібна споруда - чудове свідчення його відродження. Практичне використання в господарстві сили вітру є одним з ефективних варіантів енергозберігаючих технологій, про які так багато говорять в Україні та світі. А уголецький майстер без зайвих слів узяв і на практиці створив об’єкт, що ефективно працює, до того ж не завдає довкіллю найменшої шкоди. А ще вітряк є окрасою, діючою пам’яткою віддаленого в лісі села, свідченням працелюбності й бережливого ставлення до ресурсів і довкілля місцевих жителів.