Новий сайт "ЗЕМЛЯКИ-НЕМОВИЧАНИ"

На Немовицькому інтернет-просторі з"явився новий сайт призначений для односельчан розкиданих долею по всьому світу.
Адреса
http://nemovuch.moyblog.net/

Зібрали картоплю? Сійте гірчицю - головна - Тижневик «Волинь»

Зібрали картоплю? Сійте гірчицю - головна - Тижневик «Волинь»

Волиняни – предки сучасних українців і білорусів | АлМаС- AlMaS

Волиняни – предки сучасних українців і білорусів | АлМаС- AlMaS

Перемовини ОУН-УПА з НКВД.”Цей Бегма звів навіть менше боїв, аніж наш командир «Ярема» на Волині» | АлМаС- AlMaS

Перемовини ОУН-УПА з НКВД.”Цей Бегма звів навіть менше боїв, аніж наш командир «Ярема» на Волині» | АлМаС- AlMaS

Цілитель

Микола Климчук рятує від хвороби століття. Понад двадцять років тому молодому лікарю-лаборанту Корецької райсанепідемстанції Ми¬колі Климчуку місцеві, а потім і столичні онкоспеціалісти ви¬несли страшний вирок: рак . Але важкій недузі Микола не скорився. Він самотужки повернув себе з того світу. Відтоді рятує й інших.

Поляки в Тинному

Дні польської культури в Тинному

У рамках Днів польської культури, що проходили на Рівненщині з 15 по 18 вересня у Тинному Сарненського району, вже четвертий рік поспіль відбулася церемонія вшанування воїнів Корпусу охорони прикордоння, штаб командування якого знаходився у першій чверті ХХ століття саме в цьому селі.

Не обминула Велика Вітчизняна і наше село

Коли молоді люди отримали атестат зрілості 21 червня 1941 року, і щасливі гуляли до ранку, ніхто не думав, що завтра буде війна. Її ніхто не чекав і не хотів. Вона прийшла без попередження і забрала мільйони життів за чотири виснажливі роки. Не обминула Велика Вітчизняна і село, де я народилась і живу. Мої посивілі земляки пам’ятають, як це було...

26-28 серпня 42-го в Сарнах розстріляли до 18000 євреїв

Нещодавно в Сарнах побували туристи з Ізраїля - Белогуські Гитель із двома синами. Приїхали поклонитись останкам своїх рідних, які лежать в Сарненській землі.Пані Белоргуські народилася в Дубровиці, а до війни певний час жила в Сарнах. Тут ходила в школу, яка була розташована на колишній вулиці Березовій (тепер це клуб «Юність»). У них була велика родина як з боку батьків п. Гитель, так і її чоловіка Шльомо: до 150 осіб. І всіх розстріляли німці. Вона ж залишилась живою тільки тому, що її відправили в Карасин, де перебувала в родині Куришків, які переховували євреїв. За це Куришки отримали від Ізраїльського уряду почесне звання «Праведник миру». 

"Ярема",Стальний", "Тиміш" - курінний Немовицького відділу, як агент НКДБ, страчений СБ ОУН

Кухар "Ярема"

Мій рідний край – Полісся, край Великої Волині, що простягається між болотами і річками, край в якому живуть славні нащадки племен древлян і дулібів. Волинська земля в Х ст. була окремою державою “Маджака”, але вона дуже швидко розпалася від внутрішніх племенних  протиріч і міжусобних воєн.

Волинь це значна частина України, де споконвіку жили й живуть самобутні, працьовиті, горді, вольнолюбиві й героїчні поліщуки, які самовіданно захищали й захищають нажите своїми руками багатство.

ЇХ НА БОРНЮ СИЛА НЕЗЛОМНА ВЕЛА

Савчин О.М.

Немовицькі лісові хлопці

Вони віддали  життя заради Нас; і були ж вони молоді, хотіли жити, орати поле, ростити дітей і внуків. Але змушені  були йти в ліс.

Не мобілізаційна карта покликала їх у бойовий стрій. Їх вела у бій з окупантами незломна воля і беззавітна відданість рідному краю…, за нього вони життям жертвували, або від ран кривавих в походах гинули чи замучені в тюрмах і в землі  чужій  і своїй поліській спочивають.Отож пам”ятаймо про Них,  наших  земляків, про тих, хто вже ніколи не прийде…

Весілля по сучасному або "задовбали мене вже ваші традиції!"

1 Vote

 У сільській їдальні 40-річна весільна розпорядниця-хазяйка шинкує десяту головку ­капусти. На завтра вона  має  приготовити 10 видів салатів. Будуть шахтувати їх уночі, щоб до столу не скисли. Бо нема нічого гіршого, як отравитися на весіллі. Хоча й про такі свадьби довго говорять в селі

Давня великовербченська легенда

 …Давня великовербченська легенда розповідає, що під час одного з набігів татар на село, дід Михайло став свідком жорстокого невиправданого вбивства. Хлопченя, років двох, вирішило погратись із косооким дядьком, що заїхав на коні до них у двір. Малюк то вибігав з хати, то ховався. Хижак, посипавши долівку попелом, вислідив його по слідах, схопив і на вулиці кривою шаблюкою розтяв навпіл. Кров завирувала в дідових жилах – косою різонув кривдника по горлу, скочив на його коня і зник у густих верболозах. Лише ввечері, розпрягаючи гривастого, побачив біля сідла мішечок із награбованим золотом, яке віддав на будівництво церкви.