Автор фото Василь Сосюк.
Софійка Бухало із Тинного без обох рук.
В її очах стільки щирості й доброти, що при розмові аж серце стискається. А як мудро розповідає про життя! Як гарно співає! Здається, пісня лине із серця. І це дійсно так. Бо любить воздавати хвалу Господу піснями. Закінчивши Городоцьке духовне училище, з липня цього року дівчина трудиться у воскресній школі при храмі мучениці Параскеви, де священиком її батько - отець Олексій.
Уже при народженні лікарі діагностували в Софійки відсутність обох рук. Зіп’явшись на ноги, дівчинка почала впевнено пристосовуватись до життя. А замінили їй руки, …ноги. Спершу пробувала брати ними іграшки, затим ложку й чашку. Потім навчилась тримати ручку та папір, а через деякий час почала самотужки розчісуватися й навіть малювати. Нині й їсти приготувати може. Хай що б там було: олівець чи ложка - сміло бере їх великим і вказівним пальцями ноги. І так вправно виконує роботу, що не кожен і руками зробить.
Софія Бухало - розумна й талановита дівчина. До школи ходила, щоправда, під силу їй були лише гуманітарні дисципліни, де більше розповідають, аніж пишуть. Бо за ручку бралась тільки вдома. Коли підприємець із Одеси подарував комп’ютер, то інформатику, як і деякі інші предмети, їй викладали індивідуально. Тож отримала повний курс знань з хорошими оцінками. Крім того, завжди брала активну участь у різноманітних конкурсах, де здобувала перемоги, має грамоти, призи.
За ініціативи Софії в тутешньому храмі нині діє два хори. У молодому, до якого входить 8 осіб, регентує вона. Дівчина скрізь трудиться сумлінно. Для учнів воскресної школи, спільно із отцем Олексієм, організували паломницьку поїздку в Почаївську лавру, де побачили хресний хід, який прямував із Хмельницька. Дорогою звідти навідались у деякі монастирі, побували біля джерела Святої Анни, де преклонялися святиням, купалися в цілющій воді. Тож додому повертались із хорошими емоціями. Софія планує показати дітям і Києво-Печерську лавру. Аби зміцнювались духовно, розуміли суть Бога у своєму житті.
Немає коментарів:
Дописати коментар