пʼятниця, 3 грудня 2010 р.

Шоферам на замітку

Четвер, 2 Грудня, 2010 - 11:11

ДАІшникам знову дозволили сидіти у кущах і зупиняти без причини
Українським даїшникам знову дозволили ховатися в кущах, зупиняти водіїв без причини і ловити на перевищенні швидкості.


Працівникам ДАІ знову дозволили ховатися в кущах, зупиняти водіїв без причини і ловити на перевищенні швидкості відразу за знаком початку населеного пункту — у зв'язку з тим, що розпорядження МВС №466 від 21.05.2009 року втратило чинність.



Як передає ТСН, скасування цього розпорядження означає, що, зокрема, втратила чинність заборона на "засідки у кущах", а порушників швидкісного режиму тепер можуть зупиняти відразу після знаку населеного пункту.
У цілому, втратили чинність наступні норми, які раніше допускали свавілля ДАІ на дорогах:
1. Заборона на патрулювання дорожнього руху із місць, закритих для учасників дорожнього руху (дорожня інфраструктура, дерева, кущі).
2. Заборона на протоколювання перевищення швидкості в зонах дії знаків, що обмежують максимальну швидкість в зоні в'їзду до міста на відстані 1000 метрів (тобто, тепер інспектори можуть вимірювати швидкість відразу після того, як автомобіль перетнув знак початку населеного пункту).
3. Заборона на протоколювання порушення, зробленого через неналежний стан проїжджої частини (наприклад, перетин суцільної для об'їзду перешкоди, ями).
4. Врахування пом'якшуючих обставин при визначенні розміру штрафу. (Наприклад, за проїзд на червоне світло через термінову доставку хворого до медустанови тепер співробітник ДАІ має право накласти максимальний штраф).
5. Випадки безпідставної зупинки авто співробітниками ДАІ.
Нагадаємо, 27 вересня громадська організація "Дорожній контроль" подала позовну заяву на Міністерство внутрішніх справ, в якій закликала суд визнати незаконною інструкцію №111, яка дозволяє співробітникам ДАІ зупиняти транспортні засоби без помітної причини.

Немає коментарів:

Дописати коментар

МИНУЛЕ НЕ ВЕРНУТИ

Збірка віршів "МИНУЛЕ НЕ ВЕРНУТИ" Автор Олексій Савчин ТЕЧУТЬ ЛІТА Течуть літа, мов  хвилі  У безвість неосяжну  Пристрасні, гіркі...