Автор Савчин О.М.
Наше село очима М. Теодоровича у 1868 році
У другому томі „Історико-статистичний опис Волинської єпархії” М. Теодоровича під порядковим номером запису 536 є відомість про волосне село Немовичі, у якій сказано:
“Село Немовичи при Случи, волости Немовичской, от Житомира 250 верст, от Ровно 110 верст, от ближайшей почтовой станции Домбровицы 25 верст, от ближайшей железной дороги ст. Сарны 6 верст, от ближайших приходов с. Чудля 7 верст и с. Зносичи 7 верст. /1верста = 1,0668км./ АлМаС/Приход 5кл. Церква во имя преподобной Параскеви. Построена в 1881 году на средства. Деревянная на каменном фундаменте. Утварью достаточна, копии метрические хранятся с 1840 года, а исповедные ведомости с 1843 года. Опись церковного имущества составлена в 1868 году.
Земли усадьбы с огородами в 3 дес./1десятина =1,0925га. /АлМаС/; пахоти 8 десятин 1,526 сажен, сенокоса 24 дес. 868 сажен, под лесом 6 десятин./1 сажен=2,1336м./АлМаС./ Пользуется землею спокойно. На эту землю имеется проэкт от 1852 года 5 июля. Дровами на на отопление причет пользуется спокойно. Причет: 1 священик 300 рублей, псаломщик 50 рублей, пономарь 36 рублей и просфитер 16 руб. Для священника дом церковный и хозяйственный заново построен в 1886 году, для псаломщика дом составляет его собственность на церковной земле, а хозяйственные постройки частью церковные, а частью его собственные: для просфитера дома и хозяйственной постройки нет.
Есть волостное правление. Однокласное народное училище министерства народного просвещения, существует с 1877 года с жалованием учителя 330 рублей, а законоучителю 100 руб.; учеников в 1884 году было 45 мальчиков и 5 девочек. Крупный землевладелец Александр Евстафьевич Менгден. Деревень в приходе нет. Прихожан 1187, римско-католиков 3, евреев 100. Священник Василий Петрович Божовский /с 1868 г./, псаломщик Аристарх Феодорович Левицкий /с 1858 г./ и пономарь Иван Васильевич Якимович /с 1843 г., а на службе с 1833 г./”
Згідно “„Историко-статистического описания церквей и приходов Волынской епархии” Ровенський уєзд по своїй поверхні ділився на дві частини, з двох одна менша – південна, розташована на більш горбистій місцині званою “Волинню”, а друга – більша північна – вкрита лісами і болотами відома під іменем – “Полісся”.
В громадському відношенні Третій Благочинний округ Ровенського уєзду ділився на чотири стани; Немовичі входили до останнього за рахунком – четвертого стану, який мав квартиру станового пристава в . Домбровиці /Дубровиці/ і займав волості – Домбровицьку, Вирівську, Висоцьку, Любоковицьку і Немовицьку, а ближні сусідні села з Немовичами – Тинне і Зносичі відносились до третього стану з становим приставом у м. Березно.
На час перепису у Тинному було 86 дворів, православних 715 душ, римо-католиків 26, німців-лютеранців 6, євреїв 50. До Тиненського приходу була приписана і Зносицька церква. На той час у Зносичах було 78 дворів, православних 608 душ, римо-католиків 18, євреїв 36 душ.
Село Чудель входило у Вирівську волость і мало на час препису 146 дворів, православних 1127 душ, римо-католиків 3 д., євреїв 7 сімей.
Примітка. 1 десятина землі тоді вартувала 46 рублів.
З наведеного матеріалу видно, що найбільш матеріально забезпеченими були священник, який отримував 300 рублів і учитель народного училища - більше 300 рублів. Що ж можна було за них купити, адже це був час, коли було скасовано кріпосництво і Волинь була надзвичайно бідна.
ВідповістиВидалитиВдалось розшукати деяку інформацію про Ковельський повіт в XIX столітті почерпнути з газет "Волинські губернські відомості", що зберігаються в бібліотеці архіву. Так, в цьому видані за 1860 – 1866, 1868 – 1916 роки вміщені повідомлення про торги на продаж різних товарів. Зокрема для прикладу 15 квітня 1860 року – на торгах виставлялось 2600 відер горілки поміщика с. Сільце Целестина Закашевського за борги Луцькому Домініканському Монастирю на суму 1169 руб. 90 коп.