Только тот, кто друг попов, елку праздновать готов

Мабуть сьогодні рідко хто повірить, що з незмінним символом Нового року-ялинкою більшовики запекло боролися. До 1935 року її називали "пережитком" і "поповской традицией".  І тільки 28 грудня 1935 року в газеті "Правда" було оприлюднено звернення секретаря ЦК КП /б/     Павла Постишева: "Организуем для детей веселую встречу Нового года" Через два дні у Харкові  гучно і весело святкували перший новорічний радянський бал-маскарад.

    А до цього часу, в 1927 році було видано "Материалы антирелигиозной пропаганды в рождественские дни".  В них було сказано: "Релігійність дітей починається саме з ялинки. Адже їх обманюють, що подарунки приносить Дід Мороз. Багатії користуються цим, щоб зробити з пролетарів терплячих наймитів капіталу" Більшовики твердили "Только тот, кто друг попов, елку праздновать готов"

   Як насправді дозволили святкувати свято ялинки через десятки років "Правда" оприлюднила лист Постишева до Сталіна. В листі були такі слова:  В дореволюционное время буржуазия всегда устраивала на Новый год елку своим детям. Дети рабочих з завистью через окно посматривали на сверкающее дерево и веселящихся вокруг него детей богатеев. Почему у нас школы, детские дома, дворцы пионеров лишают этого прекрасного удовольствия?"

      З цього ж Нового року у Харкові почали святкувати Ялинку, а вже з наступного року новорічні ранки почали проводити по всьому Радянському Союзу.

       А в тому далекому грудні 1935 року в Харкові, тодішній столиці України, оголосили мало не воєнний стан. Не до шуто було, коли 28 числа оприлюднено звернення у " Правде", а вже 30 числа, діти танцюють на новорічному ранку.

      Був конкурс читців, ігри і маскарад. В кінці святкового вечора Дід Мороз запропонував вигукнути: "Громкое пионерское  ура" Павлу Постишеву.