У думках людина неперевершено швидко літає із планет на планету, навіть до зірок. І ніщо їй не заважає повернутись у своє рідне село, де промайнули найщасливіші роки дитинства...
Вулицями Немович пропливли один за одним п»ятьдесят років. До чого ж подібні слова рік і ріка. І не тільки своїм співзвуччям, а й по сутті одинакові; час прорізає людські обличчя, залишаючи на них свої струмочки. Він же народжує собі нових людей і забирає із землі старих і немічних- як ота річка під час повені, піднімає і несе усе, що слабо тримається. Так з покоління в покоління роки молодих збагачують, а старих обкрадають.
Вулицями Немович пропливли один за одним п»ятьдесят років. До чого ж подібні слова рік і ріка. І не тільки своїм співзвуччям, а й по сутті одинакові; час прорізає людські обличчя, залишаючи на них свої струмочки. Він же народжує собі нових людей і забирає із землі старих і немічних- як ота річка під час повені, піднімає і несе усе, що слабо тримається. Так з покоління в покоління роки молодих збагачують, а старих обкрадають.