Шершун за розпуск парламенту

Шершун Микола Харитонович народився 26 жовтня 1951 року в с. Злазне Костопільського району Рівненської області. 

Освіта вища: Микола Шершун закінчив Львівський лісотехнічний інститут за спеціальністю «лісове господарство», кваліфікація «інженер лісового господарства» (1980р.). 

Микола Шершун має науковий ступінь кандидата економічних наук. 

Микола Шершун працював бракером-десятником Клеванської лісодільниці №3 (1971-1972рр.); майстром лісозаготівель Деражненського лісництва Клеванського лісгоспзагу (1972-1974рр.); старшим майстром лісозаводу Деражненського лісництва (1974-1975рр.); лісничим Решуцького лісництва (1975-1978рр.); головним лісничим Дубенського лісгоспзагу (1978-1979рр.); директором Рокитнівського лісгоспзагу (1979-1988рр.).

У 1998-2002 роках Микола Шершун – генеральний директор державного лісогосподарського об’єднання» «Рівнеліс». 

Микола Шершун був народним депутатом Верховної Ради України (1990–1994рр., 2002-2006рр.). 

Депутат Рівненської облради (1994-2002рр.). 

З березня 2010 року - голова Державного комітету лісового господарства України.

Микола Шершун - член-кореспондент Академії екологічних наук України. 

Микола Шершун - голова Рівненської обласної організації Товариства лісівників України. 

Микола Шершун вільно володіє російською мовою. 

Одружений, виховує двох доньок: Оксану й Ольгу та сина Сергія.

Претендент у кандидати у депутати Верховної Ради України Микола Шершун днями зустрівся із журналістами. Напередодні цього відбувся з’їзд Народної партії, головою Рівненського обласного осередку якої є Микола Харитонович, яка визначила свою долю на цих парламентських виборах. Як стало відомо, такої партії як Народна, виборці у бюлетенях не побачать. Натомість, представники цієї політичної сили зосередяться на мажоритарці. Представники партії висунуті делегатами з'їзду на 69 округах.

Найбільше мажоритарників у Криму. На Рівненщині ж їх двоє, один із яких - Микола Шершун. Наразі він претендент у кандидати у нардепи по 156 “костопільському” округу.

Мажоритарку вважає єдино правильною системою виборів, позаяк, працюючи у ВРУ обраним за списком, депутатом себе не вважав. Говорить, що розмірковував іти на вибори як самовисуванець, однак після останніх політичних подій змінив свою точку зору.

Позицію Володимира Ливина, який зрештою підписав скандальний мовний закон – не підтримує. Розуміючи складність вибору, яка постала перед спікером, Микола Харитонович все ж вважає, що Литвину – а він, між іншим, його лідер по партійній лінії, слід було розпустити парламент, позаяк нова каденція депутатів ніколи б не стала піднімати мовного питання.