А де ж взяти цей досвід?

«Втеча» з України


Вже два роки поспіль деякі українські школи скаржаться на недобір учнів. Це пов’язано з демографічною ситуацією у нашій країні, а також міграцією українських підлітків до інших країн Європи.


Українські мігранти дедалі частіше забирають своїх дітей з тетиторії україни, мотивуючи це низькими перспективами у реалізації своєї професії, недостатнім прожитковим мінімумом, соціальною незахищеністю, масштабними економічними проблемами, а також і екологічними чинниками.


А й справді, умови, які створює наша держава для нас, не є придатними для повноцінного життя, про що «кричить» наша заробітна плата, через яку пересічний українець, не маючи додаткових доходів, змушений в усьому обмежувати себе. Таким чином, більшість молодих людей, які не змогли реалізувати себе на Батьківщині,м ігрували до таких країн як Італія, Чехія, Польща, Греція, Іспанія, Португалія.


Це саме стосується і вищих навчальних закладів, після закінчення яких виникають проблеми із працевлаштуванням. Випускники, навіть найпрестижних навчальних вузів стикаються із проблемою: «Без досвіду не беремо». А де ж взяти цей досвід? З цього виникає і ще одна проблема – працевлаштування не за фахом. В нашій державі є безліч людей, які були змушені «наплювти» на свій диплом і працевлаштовуватись туди, де є моєливість, а не туди, де хотілося б. На сьогоднішній день диплом вже не забезпечує фінансової незалежності, престижної і високооплачуваної роботи, карєрного росту, а говорить про товщину гаманця ваших батьків.


Складається враження, що державі байдуже на відплив кваліфікованих кадрів за кордон. А країни, до яких мігрують українці користуються цим, адже наша держава перетворилась на донора дешевої та водночас інтелектуальної робочої сили.


Оля