І ВСЕ УЖЕ НЕ ТАК

Бувало, в дитинстві, я пастухом,

В череді, на лузі пас корови,

По Язвінці з друзями, гуртом,

Кораблі пускали паперові

Пускали ті кораблики у світ,

Щоб пливли в далеке  море,

Пройшло з тих пір немало літ,
І вже зникло річки плесо те прозоре

Кудись і мій розвіявся туман,

У своє село вже рідко приїжджаю.

Мало хто  впізнає мене з немовичан,

Та багатьох і я уже не знаю

Вже нові садки, і не ті вже солов"ї,

По селу асфальтова дорога,

Вже й по черзі ровесники мої

Відходять від свого "порога"

І все уже не так!

Серцем відчуваю втому,

Залишився на ньому втрати знак,

І мені все тяжче їхати додому...

Савчин О.М.

Закарпаття.

Вересень 2012