ВІТЧИЗНА
Савчин О.М.
З вітром могутні ліси
І зичать добра нам багато,
Бери ж його стільки- лише понеси
Вітер грайливий так ніжно колише
Трави зелені і з хлібом поля
Гарна Вітчизна, мов личко дівоче,
Манить до себе, серцю мила земля
Зове в зелений бір,
Де верба дивиться у воду
І не може відвести зір,
Так задивилася на вроду
Просить туди, де зріс,
Де блакить безмежна неба,
Де чисті почуття, до сліз
І слів гучних не треба
Туди, де соловей співає лунко,
На вербах він ночує,
А зозуля, лісова віщунка
Сотню літ життя накує
Все там душу звеселяє,
На світанні, на зорі, раненько.
Там душа на скрипці грає
Під акорди соловейка
І куди б нас не водили літа,
Ніде нема кращого краю.
Величава краса і земна теплота
Лише є в Українського краю
Немає коментарів:
Дописати коментар