Не сумуй ти калино,
Не сипли росу ти рясну,
Скоро вітер прилине
І принесе з собою весну
Твоя врода розквітне дівоча,
Відкриє природну росу.
Поки щастям горять твої очі,
Пий кохання, як квітка росу
У весняний чарівний вечір,
Коли місяць у небі сіяв,
Обняв вітер калину за плечі
І в багряні вуста цілував
Колихав, дивився в очі,
Аж на мить принишк в гаю,
Так зрадів що серед ночі
Нарешті знайшов любов свою
А солов"ї лунко заливались:
-Не жди шастя в маю.
Бач! Навіть горобці поховались
У зеленім весіннім гаю
І ластівки цій парі не раді,
Не вірять вітру пташки
Давали калині пораду,
Як досвідчені і мудрі свашки
- Не вір вітру калинонько,
То вітер - злий суховій,
Обпік не одну дівчиноньку
І не буде навіки він твій...
Та навіщо калині пташина порада,
Душу їй не пройнять.
Калина і суховію злому рада,
Лише б самій не стоять.
Не сипли росу ти рясну,
Скоро вітер прилине
І принесе з собою весну
Твоя врода розквітне дівоча,
Відкриє природну росу.
Поки щастям горять твої очі,
Пий кохання, як квітка росу
У весняний чарівний вечір,
Коли місяць у небі сіяв,
Обняв вітер калину за плечі
І в багряні вуста цілував
Колихав, дивився в очі,
Аж на мить принишк в гаю,
Так зрадів що серед ночі
Нарешті знайшов любов свою
А солов"ї лунко заливались:
-Не жди шастя в маю.
Бач! Навіть горобці поховались
У зеленім весіннім гаю
І ластівки цій парі не раді,
Не вірять вітру пташки
Давали калині пораду,
Як досвідчені і мудрі свашки
- Не вір вітру калинонько,
То вітер - злий суховій,
Обпік не одну дівчиноньку
І не буде навіки він твій...
Та навіщо калині пташина порада,
Душу їй не пройнять.
Калина і суховію злому рада,
Лише б самій не стоять.
Немає коментарів:
Дописати коментар