ДЕ Ж ПОДІЛОСЬ ТЕЄ СОНЦЕ...

Сталось це зовсім недавно.
Ніщо, серед інших подій.
Бродив я по лузі, не марно
По зеленій траві, молодій

Сонце сіло вже, до речі.
І в росі блистіли квіточки.
Наступив травневий вечір,
І запалив у небі зірочки

У ставочку біля хати
Жаби лунко розмовляли,
А ластівки, хазяєчки завзяті
У  гніздечках діток годували 

Ясний місяць плив поволі,
Серпом жав зорі  над лугами,
А тихі верби і стрункі тополі
Шепотіли сонними листками

Верба тихо розказала
Про свій весняний рай,
І тополя вітами хитала,
Що прийшов нарешті май

А клен і явір, мов два брати
Шукали згасле сонце,
Та не змогли знайти,
І заглядали у віконце

Шукали ,там де верби і тополі,
На бережку синьої ріки,
Що текла собі поволі
І блистіла з місяця руки

Довго ще шукали сонце друзі,
У лісі, в річці, у широкім лузі
І заглядали знов в віконце,
Де ж поділось теє сонце ?…