ДОПОМОЖУ

Мені зозуля старість накувала
І, якби,знов у Поліський рай
Та щаслива юність повертала,
Я б із цим погодивсь  і по всьому край

Моя радянська юність, доля злая,
Вона не варта, щоб за нею я тужив,
У мене  внучки є - Таня й Тая
Вже не знаю, як без них я жив

Не дають вони упасти в тугу,
Давно  я звик до ймення "дід".
Таку вже долю маю і на ніяку другу
Не поміняю у передпенсійний вік

Вони попросять і я розкажу
казку, де з добром воює зло.
Ця добра казка з ними спати ляже,
А щастя щоб не лише у сні жило

Допоможу їм я зрозуміти
Щоб не ждали задарма щедрот,
Що єдині тато й мама в світі
Одна у них Вітчизна і народ...

Савчин О.