НЕ ЗАБУТИ

Не забути; коли небесною ходою
Сходить місяць над водою.
Коли срібний місяць, ясні зорі
Підтанцьовують в просторі

Коли місяць в річку заглядає,
Свою підкову умиває,
Коли тихий вечір в лузі знову
Збира трави на розмову

Не забути і світанки,
Коли у лузі дзвенить сінокіс
І такі смачні сніданки,
Коли трави накосиш цілий віз

Коли літо дарує квіти,
Щедро віддає свою любов,
Коли теплий, босий вітер
Хвилює у Случі блакитну кров

Коли ранковими струмками
Сонце щедрим золотом тече
І мечами - блискавками
Гроза темряву січе

Коли хвилюється діброва,
Зупинивши легкий вітерець,
А сопілочка вербова
Щемно будить трепет у сердець

Бо ж моє це сонце і моє це літо,
Моя земля і юності вишневий цвіт
І нічого вже мені не треба,
Лише спокійних і здорових літ

Я, вже молодість не кличу,
Лиш у згадці хлопчик постає,
Вдивляється в моє обличчя,
Вдивляється і не впізнає

Савчин О.

Травень 2012