Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.

Преображення Господнє
(Яблучний спас)

Згідно із християнською традицією, Преображення Господнє - це свято, встановлене на згадку про велику подію з життя Ісуса Христа, коли він, здійснивши половину свого земного служіння і достатньо довівши свою божественність вченнями та чудесами, вирішив ще особливим чином показати учням славу свого Божества.

Преображення показало наявність в Ісусі подвійної природи - божественної та людської. При Преображенні було явлення Сина при свідченні Батька і Святого Духа, тобто, явлення усіх ликів Святої Трійці. Під час цього не сталося зміни божественної природи Христа, - навпаки, його божественність була виявлена у його людській природі. За словами Іоанна Златоуста, Преображення сталося, "аби показати нам майбутнє перетворення єства нашого і майбутнього Свого пришестя на хмарах у славі з ангелами".

   
 Другий (Великий) Спас, Преображення Господнє (19 серпня). Одне з найбільших хліборобських свят. Його ще називали святом урожаю. Кожен селянин вважав за святий обов'язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, обжинкові вінки чи жмут колосся жита й пшениці, хліб — щедрі дарунки природи.

    Повернувшися з церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл і розговлялася: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином, — «щоб садовина родила».

    Перед Спасом є два тижні посту — «спасівка». Існує легенда, що спасівка — це є продовження Великого посту. Бог призначив для Великого посту дев'ять тижнів, а святі отці почали просити Бога, щоб щось із тим зробив, бо для людей затяжко витримати такий довгий піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів весною перед Великоднем і два тижні в кінці літа перед Спасом. Ось чому за народнім віруванням у спасівку треба так само постити, як і у Великий піст.

    Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Знахарки востаннє заготовляли лікарські трави. "Діва Марія, — казали з цього приводу, — це зілля сіяла, а Спас поливав — нам на поміч давав". Гуцули остерігалися запалювати й виносити на вулицю вогонь, а закарпатці — навіть позичати його.

    Спаса — це день поминання мертвих родичів; за народньою міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з'являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.

    Приказки з нагоди Спаса:

Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.
Спас — усьому час.
До Спаса та й рукавиці до паса.
Прийшов Спас — пішло літо від нас.
Перший Спас час припас, Петро і Павел — два прибавив, Ілля-пророк — три приволок.
Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста — забере їх нечиста.