Знов тебе зустрічаю…
Знов тебе зустрічаю,
Хоч не знаю чи люб,
Знов усмішку чекаю,
Щоб злетіла із губ.
Та дарма те чекання,
Бо весни вже нема –
В серці щем, осінь рання… / Двічі /
А що далі? Зима.
Та залиш мні надію,
Геть її не жени,
Бо про тебе ще мрію:
В цім не бачу вини.
Хай душа стрепенеться –
Ця тривога дарма –
Весна знову вернеться, /Двічі/
Зачекає зима!
Знов усмішка зустріне,
Ясний погляд зловлю…
Ніжний шепіт долине:
«Тебе вірно люблю».
Ми про зиму забудем
Й про роки, без жалю…
В раю знову побудем, /Двічі/
Де є слово «люблю».
20.05.2008 р.
/8/ Ми – земляки
Для всіх нас, друзі, люба Україна,
Багата й щедра звіку тут земля…
Та ще Мала у всіх є Батьківщина,
Де перший подих робить немовля.
Приспів:
Ми – земляки – немовичани,
Ми любимо село своє…
Хоч не герої – люди ми звичайні,
Та дружба всім наснаги додає!
Нехай той Київ від Немович більше,
І не біда, що в нас метро нема,
Та не знайти ніде людей щиріше:
У наших душах не оселиться зима.
Тому разом збираймося частіше,
Ми – земляки, рідні в нас півсела…
Батьківська хата в світі найрідніша,
Вона дорогу нам в життя дала.
Немає коментарів:
Дописати коментар