Дожилися - можемо втратити Євро-2012

Україна може втратити право приймати Євро-2012, і партнером Польщі у проведенні майбутнього чемпіонату Старого Світу стане Німеччина.

Поняття „Євро-2012“ в Україні останнім часом асоціюється переважно з будівництвом та зростанням витрат на нього, але гігантські чаші вже готових і ще недобудованих стадіонів затулили від суспільства анітрохи не менш важливі проблеми. Залишається відкритим питання не тільки інфраструктурної та технічної, а й власне футбольної спроможності країни. Чи дасть Євро відчутний поштовх розвиткові футболу і спорту взагалі? Чи зможе Україна нарешті налагодити сучасну систему управління складним футбольним господарством? Чи здатні ворогуючі футбольні еліти досягти розумного компромісу задля досягнення спільних амбіційних цілей? Якою буде ціна можливого компромісу? Чи не стане чергове перемир’я лише прелюдією нової війни, жертвами якої впадуть престиж українського футболу та авторитет Української держави, і так дуже підмочені?

Втрата Євро стане нашою бідою. Хоч би якими міркуваннями керувалися вітчизняні футбольні революціонери, і хоч би які резони рухали заморськими футбольними бюрократами.

Що й казати, Суркіс далеко не ангел. Його прихід у ФФУ, який супроводжувався фактичним вигнанням Валерія Пустовойтенка, був аж ніяк не „оксамитним“. Його прихід у „Динамо“ — тим паче. Навіть коли визнати очевидний факт: Безверхий клуб зруйнував, а Суркіс його відтворив. Хоча зараз і „Динамо“ не радує.

До того ж жодна суддівська бригада з України не атестована УЄФА для обслуговування матчів Євро-2012. Тоді як наш сусід і партнер Польща представила три бригади арбітрів. Це свідчить про втрату авторитету українського арбітражу, який заплямував себе постійними скандалами і замовними рішеннями. Довічна дискваліфікація УЄФА судді Олега Орєхова — яскравий приклад.

Хто саме може прийти на зміну Суркісу? Імена називають різні: від Блохіна до Пустовойтенка. Частіше за інших згадують Олександра Заварова — легенду радянського футболу, нинішнього радника Бориса Колеснікова. Саме віце-прем’єр, який курирує підготовку до Євро-2012, як стверджують, лобіює кандидатуру колишнього хавбека київського „Динамо“. Важлива деталь: з 80-х Заваров близько дружить із нинішнім президентом УЄФА Мішелем Платіні, своїм колишнім партнером по «Ювентусу».

Зверніть увагу, хто оточує президента ФФУ. Зверніть увагу, що, наприклад, із більшістю гравців зі складу динамівської команди 1986 року в Суркіса не склалися стосунки. Бо президента ФФУ не влаштовують ніякі авторитети крім його власного-каже Заваров.

 Р.S. Часу на обговорення та роздуми залишилося мало. Строк, який відвела нашим футбольним фронтовикам ФІФА, невеликий — до 4 лютого. Саме того дня ФФУ має визначитися, чи буде переобрано президента федерації. До того ж стало відомо, що генсек УЄФА пригрозив Федерації футболу санкціями у разі втручання політиків у спортивні справи країни. Якщо вони не припиняться, Україну можуть відсторонити від проведення чемпіонату та участі в ньому