Цілюща ікона

РЕЛІГІЯ ЗА ЗЦІЛЕННЯМ — ДО ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ Дивом вцілілий у Першу світову війну образ Богородиці і досі проявляє свою чудодійну силу                           Це старовинне прикордонне село розкинулося у мальовничій місцевості побіля річки Західний Буг, там, де Волинь межує з Львівщиною. На пагорбі, звідки відкривається уся його панорама, велично піднялись у небо куполи Свято-Введенської церкви, перша історична згадка про яку датується 1610 роком.      У селі була ще одна церква - Святої Параскеви, яка існувала вже в 16 столітті - про це свідчить камінний хрест, який зберігся до сьогодні. У двох церквах в ті часи було по кілька дзвонів різної величини, які під час Першої світової війни 1914 - 1918 років, щоб зберегти, закопали в землю. А влітку 1915 року, коли лінія фронту пролягала річкою Західний Буг, снаряд влучив спочатку в купол церкви Cвятої Параскеви, а потім було зруйноване все приміщення. Дивом уціліла тільки ікона Божої Матері, яку перенесли в Свято - Введенський храм, який залишився неушкодженим. Відтоді і, до речі, вже 95 років поспіль на спомин про перенесення цього образу на другий день Трійці виноситься ікона на церкву. І йдуть до неї віруючі прикластися і помолитися про допомогу.      За переказами старожилів, ікона ця проявляла справжні чудеса зцілення. Досі зберігся в пам'яті литовежців випадок ще з 40-х років минулого століття. В одній сім'ї з сусіднього Сокальського району помирали діти. Залишився єдиний малолітній син, і той тяжко занедужав. Батько у відчаї вплав переплив річку, бо жили за Бугом, та прийшов у Свято - Введенську церкву і щиро помолився перед іконою Богородиці. Божа Матір почула молитву, бо, повернувшись додому, чоловік не повірив своїм очам: син був здоровим.      Про присутність Божого промислу і духу в стінах цієї старовинної обителі свідчить і такий випадок. На Пасху зазвичай служба починалася опівночі. Але оскільки поруч проходив кордон і до церкви пропускали по перепустках, то святкову службу перенесли на 6-у годину ранку. Стоячи на посту в караулі, солдати побачили опівночі світло в церкві. Доповіли начальнику застави, який вирішив покарати порушників. Та коли наряд прибув до церкви, її двері були на замку. Священик, якого викликали, відчинив церкву. Та вона виявилася... порожньою. Ошелешені та здивовані, всі тихенько повиходили з церкви. А селом пішов поголос, що це самі ангели правили в пасхальну ніч.      Чудеса зцілення трапляються і понині. З давніх часів і аж до сьогоднішніх днів люди приходять до храму зі старими затертими іконками, які там оновлюються.