Я виріс серед розкішного Полісся, народився в селі, яке розкинулось на березі Случа. Серед віковічних дрімучих лісів і безмежної зелені лугів. У дитинстві ходив по ягоди і ловив рибу. Збирав гриби. Часто чув, як моя мама, внуки називали її бабою Польою, теж часто спостерігала за погодою. Для неї було важливе все, – і як цвітуть дерева навесні, як восени опадає листя з тих же дерев, що в саду і понад річкою, як сходить і заходить сонце, який місяць на небі – повний, чи старий. А я тоді самовпевнений школяр тільки підсміювався, переконаний, що то забобони.
http://vestnik55.wordpress.com/ Докладніше -натисни
Немає коментарів:
Дописати коментар