Одним із найвеличніших та загадкових свят початку липня було Івана Купала - 7 липня (інші назви: Купайла, Іванів день тощо), яке знаменувало вшанування бога Сонця (в давнину Дажбога) українцями-Дажбожими онуками. Вважалося, що о цій порі літнього сонцевороту, сонцестояння небесне світило досягає найбільшої сили й повертає на зиму. Казали, що Сонце, як уособлення світла й добра, святкує перемогу над темними силами, а тому при своєму сходженні воно "грає", "скаче" і "радіє". Вся природа теж торжествує з цього, стає особливою, зачарованою.
Назву ж свята пов'язували з іменем Купайла - божества родючості, урожаю, добробуту та лікарських рослин, а обрядодії приурочували вшануванню молодості, краси, кохання й очищення. Вже напередодні - 6.07 люди відзначали Горпини (Агрипини) Купальної й масово вирушали на заготівлю лікарських рослин. Збирали цілющі трави удосвіта, подалі від поселень і стежок, обов'язково з добрим настроєм і молитвою. Окрім лікувальних властивостей купальські рослини мали значну й магічну дію. Чи не найсильнішою приворотною травою вважали тирлич. Варили його в новому горщику, купленому не торгуючись, а тоді вмивалися відваром, щоб привернути обранця (тричі казали: "Тирлич, тирлич! Мого милого приклич!") або пошвидше вийти заміж. Відоме було й інше любовне зілля: барвінок, щоб "хлопці до дівчат стелилися", липник (ліпиця), оман (дивосил), розмай і, особливо, любисток.
Іван — Предтеча Господній сповідував суворе життя. Він не пив вина і п’янких напоїв (Луки 1:16), одяг носив з верблюжої вовни, підперізувався ремінним поясом, їжею його були акриди (вид сарани, яку закон Мойсеїв дозволяв їсти) та мед диких бджіл (Матвія 3:4; (9:14;) Марка 1:4), — коментує отець Василь. Іван довгий час жив у пустелі. Це загартувало його дух і всі тілесні пожадання підкорило духовному прагненню любити Бога і самовіддано служити людям. Він засуджував грішні вчинки кожного, хто б це не був — раб чи цар. За правдивість поважав Івана сам Ірод, часто навіть діяв так, як велів проповідник. Коли Предтечі виповнилося тридцять років, розпочалося його служіння людям. Він ходив і проповідував хрещення,як покаяння для прощення гріхів. Люди йшли на заклик проповідника, відкриваючи свої гріхи і хрестились у воді Йордану. Так виконав Іван свою місію попередника Христа Спасителя, щоб зробити людські серця ґрунтом для благовісті божественного миру й любові. Проповіді Хрестителя мали величезний успіх не лише серед єрусалимців, але й серед інших народів. Адже Предтеча закликав людей зійти з гріховного шляху. До нього прислухалися всі: і митарі, і воїни, і навіть гордовиті фарисеї. У своїй діяльності Іван Хреститель не знав втоми, не відпочивав, бо виконував обов’язок — підготувати людей до пришестя Христа. Залишався таким і до останнього подиху. Стратили Предтечу на прохання дочки Іродової дружини, яка давно мріяла про смерть Івана. Соломія догодила цареві та гостям, станцювавши на святі. І той, демонструючи свою владу, змушений був виконати обіцянку. А від часів прийняття християнства у народі ж це свято зветься Івана Купала.
Багажники Renault Sandero
Назву ж свята пов'язували з іменем Купайла - божества родючості, урожаю, добробуту та лікарських рослин, а обрядодії приурочували вшануванню молодості, краси, кохання й очищення. Вже напередодні - 6.07 люди відзначали Горпини (Агрипини) Купальної й масово вирушали на заготівлю лікарських рослин. Збирали цілющі трави удосвіта, подалі від поселень і стежок, обов'язково з добрим настроєм і молитвою. Окрім лікувальних властивостей купальські рослини мали значну й магічну дію. Чи не найсильнішою приворотною травою вважали тирлич. Варили його в новому горщику, купленому не торгуючись, а тоді вмивалися відваром, щоб привернути обранця (тричі казали: "Тирлич, тирлич! Мого милого приклич!") або пошвидше вийти заміж. Відоме було й інше любовне зілля: барвінок, щоб "хлопці до дівчат стелилися", липник (ліпиця), оман (дивосил), розмай і, особливо, любисток.
Іван — Предтеча Господній сповідував суворе життя. Він не пив вина і п’янких напоїв (Луки 1:16), одяг носив з верблюжої вовни, підперізувався ремінним поясом, їжею його були акриди (вид сарани, яку закон Мойсеїв дозволяв їсти) та мед диких бджіл (Матвія 3:4; (9:14;) Марка 1:4), — коментує отець Василь. Іван довгий час жив у пустелі. Це загартувало його дух і всі тілесні пожадання підкорило духовному прагненню любити Бога і самовіддано служити людям. Він засуджував грішні вчинки кожного, хто б це не був — раб чи цар. За правдивість поважав Івана сам Ірод, часто навіть діяв так, як велів проповідник. Коли Предтечі виповнилося тридцять років, розпочалося його служіння людям. Він ходив і проповідував хрещення,як покаяння для прощення гріхів. Люди йшли на заклик проповідника, відкриваючи свої гріхи і хрестились у воді Йордану. Так виконав Іван свою місію попередника Христа Спасителя, щоб зробити людські серця ґрунтом для благовісті божественного миру й любові. Проповіді Хрестителя мали величезний успіх не лише серед єрусалимців, але й серед інших народів. Адже Предтеча закликав людей зійти з гріховного шляху. До нього прислухалися всі: і митарі, і воїни, і навіть гордовиті фарисеї. У своїй діяльності Іван Хреститель не знав втоми, не відпочивав, бо виконував обов’язок — підготувати людей до пришестя Христа. Залишався таким і до останнього подиху. Стратили Предтечу на прохання дочки Іродової дружини, яка давно мріяла про смерть Івана. Соломія догодила цареві та гостям, станцювавши на святі. І той, демонструючи свою владу, змушений був виконати обіцянку. А від часів прийняття християнства у народі ж це свято зветься Івана Купала.
Багажники Renault Sandero
Безопасность и надежность профессионального сервиса Renault.
Немає коментарів:
Дописати коментар