субота, 21 липня 2012 р.

Треба ж отак, щоб на весілля...


Пам"яті брата. Міг ще жити

Міг брат ще жити, і мусив він був жити,
Бо ж його промінь в небі не погас,
Синові не встиг весілля він зробити,
За два дні  до свята, він покинув нас
 
Не діждався, щоб в його оселі,
Веселились гості іздаля.
І невдовзі “молоді” веселі,
Привезли йому бавити маля…
 
Треба ж отак, щоб на весілля,
Та, обірвався могилою шлях.
У дворі не весільний спів, а голосіння
Рефреном віддавало у вухах
 
Так недоречно спозарана,
Спів солов”я огортав труну,
Ятрила душу свіжа рана,
Під молитву жалібну, сумну
 
Незворушний він такий, лежав,
Не йди від нас! – благали діти.
Та ще ніхто звідти не вставав
І не вернувсь на Землю жити
-------------------------------------------
Не приходять вони в гості,
Їх покинула душа.
Залишились тліти  кості,
Що не варті і “гроша”
Савчин О.

Немає коментарів:

Дописати коментар

МИНУЛЕ НЕ ВЕРНУТИ

Збірка віршів "МИНУЛЕ НЕ ВЕРНУТИ" Автор Олексій Савчин ТЕЧУТЬ ЛІТА Течуть літа, мов  хвилі  У безвість неосяжну  Пристрасні, гіркі...