Міст надії нашої

Міст безоплатно ремонтували 130 чоловік

         Півроку майже минуло, як обранці громад пообіцяли гідно служити своїм виборцям. Одним із них є депутат районної ради Віктор САВЧИН, директор немовицького Будинку культури, якого шанують і люблять у селі не лише за вокально-музичні, а й організаторські здібності. Хорошу справу надумав зробити Віктор Макарович для своїх односельців, про що сьогодні ведемо з ним мову.
     - Вікторе Макаровичу, знаю Вас, як активного керівника культосвітнього закладу. На Вашому рахунку чимало справ, за які люди вдячні й про які через скромність не будете розповідати.  Хочу торкнутись одної, яка у всіх жителів Немович, та й району, на слуху – ремонту мосту на річці Случ поблизу села, що впродовж довгого часу залишався в аварійному стані.
 
- Зізнаюсь чесно, це справді була моя ідея, яку вирішив реалізувати на знак вдячності своїм виборцям, які мені повірили. Защеміло серце, коли одного разу побачив, як на земельних ділянках односельців, куди не могли дістатись через зруйнований міст, бігали дикі кабани та гуляла худоба з сусіднього села. - І яка площа тих земельних наділів? - Понад 216 га. Усі вони були, звісно, в занедбаному стані.
 
     - З чого почали, Вікторе Макаровичу?
  
      - Попросив депутатів сільської ради повідомити людей (оголошення не всі змогли б прочитати) у своїх округах про збори громади, на яких обговорили надання земельних ділянок і ремонт мосту. Односельцям запропонував скласти список, хто хотів би отримати сінокіс. Домовились, що всі, залежно від кількості зареєстрованих, одержать рівні ділянки. Записалось 265 чоловік. Ніхто не був ображений, бо номери витягували згідно з жеребкуванням. Наступним вирішували головне питання: як дістатись на другий берег урочища «Заріка».

     - Як депутат районної ради… - Звернувся з депутатським запитом. Райдержадміністрація створила комісію з вивчення стану утримання та використання даної мостової споруди. За результатами обстеження міст довжиною 120, шириною 6 метрів визнали аварійно-небезпечним. Проїжджа, надводна частини, з’єднання з поверхнею землі перебувають у незадовільному стані. Не було також льодорізів і перил, пошкоджені опори. І, як констатували члени комісії, на поточний ремонт потрібні кошти.
  
- Знаю, що районна рада прийняла нову програму будівництва, ремонту мостів і понтонно-мостових переправ сільських населених пунктів району на 2011-2014 роки, відповідно до якої поточні ремонти будуть проводити із залученням коштів бюджетів усіх рівнів. - Так, і я вдячний, що на сесії сільської ради депутати проголосували за виділення 20 тисяч з її бюджету. Але цих коштів недостатньо.

     - Усе село раділо, коли, розкажіть як, здійснили першу цьогорічну переправу через міст.
      - Один у полі не воїн - говорить народна мудрість. Три дні підряд виходили люди: всього 130 чоловік - ремонтувати міст. Не відмовлялись від того, щоб іти заготовляти деревину в лісі. Вдячні керівництву установи КВК № 46, де її порізали (60 м3). 16 місцевих мешканців своїм автотранспортом: тракторами, машинами, як і інші - працювали безоплатно, на власному ентузіазмі. Тепер можна йти і їхати по раніше небезпечному мосту. Але члени громади стурбовані тим, що закінчити своїми силами ремонт: льодом пошкоджені сваї, льодорізи – вони не зможуть. Тож дуже сподіваємось на кошти районного бюджету.
      - Успіхів Вам, Вікторе Макаровичу, і в завершенні початої, і в усіх наступних справах. Здоров’я і плідної співпраці з виборцями. -
       - Дякую.
     Розмову провела Марія КУЗЬМИЧ.