субота, 9 липня 2011 р.

Мрія збулася

Якось на уроці української мови говорили про наші дитячі мрії. Хтось хотів стати лікарем, хтось будівельником. Та раптом запитали в Надії Сапатової, вчительки, ким вона мріяла бути в дитинстві. Надія Сергіївна відповіла, що мріяла бути вчителем… У 1964 році закінчила одинадцятирічку Острозької школи-інтернату. Разом із атестатом про середню освіту отримала й посвідчення старшої піонервожатої неповної або середньої школи (тепер це педагог-організатор). У вищий навчальний заклад не поступила (була круглою сиротою), а поїхала за направленням на роботу в Малинську середню школу Березнівського району. Захопилась нею, проводила багато цікавих заходів: збори ради дружини, лінійки, вела листування з відомими на той час людьми, створювала музеї, організовувала екскурсії, походи. У 1965 році вступила в Рівненський педагогічний інститут на заочний факультет. За 2 роки роботу піонервожатої визнали найкращою в області, саме тому її обрали делегатом XX з'їзду комсомолу України. Там зустрічалась із знаменитими людьми (має фотографії з Юрієм Гагаріним - першим космонавтом, Жаботинським, Шелестом). Після цього надійшло надзвичайно багато пропозицій працювати в райкомі комсомолу, Будинку піонерів... Саме тоді відчула, що її покликанням є школа, діти.
      З 1970 року працює в Немовицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. З них 2 роки - заступником директора з виховної роботи, решту - заступником директора з навчально-виховної роботи. Але найбільшу насолоду отримує від проведення уроків української мови та літератури. Надія Сергіївна вважає, що свою дитячу мрію - стати вчителем - реалізувала на всі 100 відсотків.

Катерина БОРОВИК, Яна КОТЯШ

Немає коментарів:

Дописати коментар

МИНУЛЕ НЕ ВЕРНУТИ

Збірка віршів "МИНУЛЕ НЕ ВЕРНУТИ" Автор Олексій Савчин ТЕЧУТЬ ЛІТА Течуть літа, мов  хвилі  У безвість неосяжну  Пристрасні, гіркі...