Тільце малюка віддали батькові, щоб поховав…

Тільце малюка віддали батькові, щоб поховав…
, Необычайное., Общество, Загальне

ЛІКАРСЬКА ПОСВІДКА ПРО СМЕРТЬ ДЛЯ ЖИВОЇ ДИТИНИ

Гучного розголосу набула історія, яка трапилася недавно у райцентрі Костопіль, що на Рівненщині. Місцеві мешканці жваво її обговорюють, розповідаючи, що після ультразвукової діагностики жінці, яка перебувала на 25 тижні вагітності, лікарі повідомили, що дитинка нежива і викликали штучні пологи.

Тільце малюка віддали батькові, щоб поховав. А той, раптом почувши вдома писк дитини, відніс її до лікарні, і вона ще дві години в реанімації пожила. Тепер батько скаржиться на лікарів, мовляв, дитину можна було врятувати. Наскільки правдиві ці розповіді, ми спробували з’ясувати.
Костопільські медики спочатку категорично відмовлялися спілкуватися з кореспондентом, мотивуючи це тим, що писати немає про що. Втім, коли дізналися, що публікація все одно з’явиться в інтернеті, незважаючи на відсутність їхніх коментарів, погодилися оприлюднити свою версію того, що трапилося. Завідувачка пологовим відділенням Костопільської районної лікарні, районний акушер-гінеколог Вікторія Озарчук розповіла:
— Ніяких штучних пологів ми не викликали. У жінки, яка звернулася до нас, щоб зберегти вагітність, був пізній прогресуючий викидень. І плід (підкреслюю: не дитину, а плід), який був без будь-яких ознак життєдіяльності, ми дійсно віддали батькові на поховання. Адже на таких термінах розвитку ( п’ятий місяць) його виходити неможливо. Щодо ймовірних рухів плода, які начебто спостерігав батько, то вони цілком можливі: під впливом накопичення вуглекислоти у плода виникають мимовільні м’язові скорочення.
Слідчий Костопільської районної прокуратури Руслан Потапчук підтвердив, що зі скаргою на халатність медиків до них звернувся мешканець Костополя, але в результаті перевірки ознак халатності у діях костопільських медиків не виявлено:
— Медики 17-річній вагітній, яка перебувала у них на обліку, зважаючи на її стан здоров’я, пропонували стаціонарне лікування, однак вона від нього відмовилася, про що дала відповідну розписку. На 16 тижні вагітності жінку, яка звернулася до медиків зі скаргами на зміни у самопочутті, все-таки поклали у стаціонар. Пізніше, майже через два тижні після цього, коли УЗД було виявлено, що плід розвивається не так, як потрібно, жінку попередили про можливість викидня. На 18 тижні вагітності цей викидень трапився. Плід на таких термінах вагітності (ми консультувалися з цього приводу з медичними фахівцями) – нежиттєзданий, тож усі запевнення батька про його рухи, писк – неправда. Єдине, що могло у нього спостерігатися,— це залишкові рефлекси, тобто посмикування м’язів. А оскільки дії медиків у даному випадку були спрямовані на збереження здоров’я матері і вони все зробили для цього, шкоди здоров’ю жінки завдано не було, у відкритті кримінальної справи відмовлено.
Однак батько померлої дитини Михайло Білодід, який звернувся до Репортера пізніше, не згоден з такими поясненнями медиків і прокуратури:
— Моя дружина не відмовлялася від лікування і не давала про це ніякої розписки. Це по-перше. По-друге, коли вона лягла на збереження, після УЗД обстеження на шостому місяці вагітності їй сказали, що серце дитини не б’ється, тож зберігати її не має сенсу і викликали штучні пологи. Я сам купував призначені для цього медиками препарати: фоллікулін, окситоцин. Коли дружина народила дитину, а це було о 12 годині ночі, вона казала лікарям, що та – жива, бо вона ворушилася. Однак її запевнили, що дитина мертва. Забравши з лікарні тільце, я поклав його в гаражі у батьків дружини. Близько четвертої години дня до нього заглянув тесть і побачив, що дитина пищить, відштовхується від коробки, в якій лежить. Ми зразу її забрали і повезли в лікарню, я викликав міліцію. Лікарі від побаченого були в шоці. Я змушений був віднести дитину у кювез сам, бо медики не могли прийти до тями. Їй перерізали пуповину, підключили глюкозу і ще до 22-ої години вона пожила. Тож я обурений халатністю медиків, адже дитину можна було врятувати. Ще такий факт: ніде у цій справі не фігурує прізвище лікарки , яка приймала пологи у моєї дружини. Думаю, що це пов’язано з тим, що ця лікар – сестра начальника Костопільського райвідділу міліції.

САМ