понеділок, 21 червня 2010 р.

Викинута в річку дівчинка стала графинею.


Викинута в річку дівчинка стала графинею.
Додано в : Незвичайне. автором oleksij
Мiтки:

На березі сільської річки хлопчаки грали у футбол. Після чергового зальоту м”яча в річку, хлопці побачили у воді якийсь згорток. У брудній тканині лежала новонароджена дитинка. Хлопці миттю визвали міліцію, а та в свою чергу чимдуж помчала до лікарні. Лікарі викачали багнюку з рота дитини, й та почала дихати. Наступні три місяці немовля пробуло під опікою медиків, а потім цілком здорову дівчинку забрали в один із будинків дитини, де стала Маринкою Найденко.

Через деякий час правоохоронці знайшли матір матір дитини. ” Ми були шоковані її жорстокістю-каже хрещена мати дівчинки- вона не хотіла виховувати цю дитину, через те,що завагітніла від якогось проїжджого столичного кавалера. Народила її під мостом над річкою і на очах у власного чотирирічного сина викинула новонароджену у воду, наче сміття.”

Коли жінку затримали, вона поводилась неадекватно й відмовилась навіть глянути на свою кровинку. Засудили її умовно на півторарічне ув”язнення, бо виховувала ще двох дітей.

І коли малій сповнилось трішечки більше року Бог подарував ій нову маму.Ії забрали до Італії. Дівчинці дали нове ім”я Мартіна.

Зараз вона наче мала аристократка. Дуже граційна,вишукана.Спілкується італійською, англійською, іспанською та німецькою мовами, доглядає її гувернантка.

А біологічна матір, коли дізналась, що її донька стала забезпеченою, вирішила для себе знайти користь-насмілилась звернутись до суду-забажала 150 тисяч доларів компенсації. Начебто вона жертва. Звісно суд їй відмовив, а працівники феміди пригрозили, що коли вона, ще хоч раз подасть з цього приводу заяву, то сама потрапить за грати.

Дитина щасливо живе зі своїми батьками в Італії. Дівчинка, яку викинули в річку, стала спадкоємницею графського титулу та мільйонів доларів.

САМ

Немає коментарів:

Дописати коментар

МИНУЛЕ НЕ ВЕРНУТИ

Збірка віршів "МИНУЛЕ НЕ ВЕРНУТИ" Автор Олексій Савчин ТЕЧУТЬ ЛІТА Течуть літа, мов  хвилі  У безвість неосяжну  Пристрасні, гіркі...