СИРОТА

Савчин О.М.

Чи поїду у село? Серце так щемить,

у душі неспокій, суєта.

Рефреном дзвін дзвенить

за мамою і батьком. Я вже сирота

Повмирали по сільському тихо,

посповідавшись у священого Отця,

щоб не накликати лиха
від церковного знавця

В шибку билась денна синь

та вже кінчався їхній плин,

все чекали вони сина...,

запізнився син!

Ніхто ще не вернувся з того світу,

хто вмер із дозволу попа,

хоч і пішло туди півсвіту,

де бродить Божая стопа

Батько, мама й брат на небі,

приходять часом мені в сні.

І хоч не звуть  Вони до себе,

боюсь попів і їхнії пісні