Доходи з відходів

На цей матерiал рiвненець Петро Слободенко не витратив жодної копiйки. Збирав пляшки на узбiччях дорiг, а ще приносили сусiди та знайомi. Вони не вiрили, що з цього непотребу, яким завалено сiльськi подвiр'я та смiтники, можна зробити щось путнє. А тепер переймають досвiд винахiдливого господаря.

...Його невеличкий, ошатний будиночок видно здалеку -- незвичний дах темно-коричневого кольору виблискує на сонцi. Кожен, хто проїздить тут, неодмiнно зупиняється: ще б пак, диво та й годi. I не метал, i не шифер, не черепиця, а щось загадкове i водночас гарне. Невже суперновинка? А коли чують, що це пет-пляшки, чухають потилицю i всмiхаються: мовляв, не треба нас дурити.

"Тодi веду їх сюди, до свого складу, -- каже господар i вiдчиняє дверi пiдсобного примiщення. Тут все завалено пластиковими пляшками. Прозорi -- в одному кутку, а коричневi, з-пiд пива, в iншому.
Iдея збудувати такий дах у Петра Слободенка визрiла випадково. -- Не раз читав, що пет-пляшка -- це справжнє екологiчне лихо. Спалювати не можна -- забруднює атмосферу, а в грунтi розкладається хiба що рокiв за триста. Спiймав себе на думцi: та це ж чудовий матерiал. Тим паче, дармовий".

Вiдтак почав заготовляти. Тодi ще вiн не знав, що робитиме з цими
побутовими вiходами. А коли вiдчув дефiцит грошей на будiвельнi матерiали, швидко знайшов вихiд, який здивував усiх. "Чули, -- кпили знайомi, -- Петро збирається накривати дах пластиковими пляшками? Клоун та й годi".

"Та менi будо байдуже, -- всмiхається спiврозмовник. -- Логiка була проста: якщо цей матерiал такий довговiчний, то грiх не використати його. Технологiю придумав за кiлька вечорiв. Спочатку ножем обрiзав денце та шийку кожної пляшки. Утворювалась така собi полiмерна трубка. Тодi зверху i до низу розрiзав один iз її бокiв.  Усе, пластикова "черепиця" готова. Лише вигинав краї, щоб можна було прибити до планочок.

Трудився три мiсяцi. I, як бачите, недарма: дах удався на славу. Цей матерiал не боїться нi морозiв, нi вологи, нi сонця. Ба бiльше, взимку, особливо в сонячнi днi, вiн акумулює тепло на горищi. Вiдтак менше дров витрачаю на опалення будинку".

"А що ви плануєте робити ось з цими пляшками?" -- киваю на гори
побутових вiдходiв. "Полiмер-пiщану черепицю, -- пояснює господар. -- Надмiцну i надiйну. Це чудовий будiвельний матерiал, до того ж дешевий. Вже ознайомився з технологiєю i навiть замовив обладнання.

Спочатку пластик подрiбнюють, розплавляють при температурi 230-260 градусiв, пiсля охолодження ще раз доводять майже до рiдкого стану, цього разу з пiском, i пропускають крiзь преси. Таку черепицю, будь-якого кольору та форми, вже роблять у сусiдньому районi. Тобто мають доходи iз вiдходiв. Хiба це не чудова iдея? Тож i я вирiшив долучитися до цiєї справи".

Володимир IСАЄВ, Експрес