КАШЕВСЬКИЙ СТАВ

      КАШЕВСЬКИЙ СТАВ

----------------------------------------

Ф. Наконечний

Таке було: в селі  з’явлюся,

На став Кашевський я біжу…

Я – не рибалка, зізнаюся,

Спінінг з собою не вожу.

Чом на ставу мені так мило?

Не старожил, бо, цей наш став:

Колись  Рудинка  ледь струміла

Серед городів  і  заплав.

Кашевський міст і шлюз бетонний

Рудинку сонну запрудив

І плин її,  хоч монотонний,

В  дзеркальне плесо  розродив.

Рибалкам нині вольна воля,

Навіть в негоду  там клює…

То не моє, чомусь доволі

Душа шукає все ж  своє.

Окраса ставу – не карасик,

Там гордий птаха поселивсь.

Так, білий лебідь плесо красить,

З країв заморських появивсь.

Дружня сім’я, вже й лебедята

З батьками рядом, знай, пливуть…

Такої вірності, мов свята,

Сельчани теж  роками ждуть.

Я долучитися бажаю –

Батон-презент в руках несу.

Його на радість обміняю,

Радість відчути ту красу.

І хоч не довгі ці гостини,

Що ж, пригостились, попливли…

Несуть нам щастя ці хвилини –

В раю земнім ми побули!

                   28.06.2011 року