Чому принишкла так діброва?
Комарик жоден не бринить,
Буря розгулялася раптова,
Перун колісницею гримить
Замовкли пташки у верховітті,
Чекаючи небожий дар,
По небу зашугали блискавиці,
Серед рваних клаптів хмар
Вітер гнівно зірвавсь спросоння.
І з-за хмар, що миттю розрослись,
І немов злякані дикі коні,
Дощу потоки донизу полились
Мов прокляття з небес смертельні
На Землю грішну враз зійшли.
Наче сили злі й пекельні,
У наступ останній свій пішли
Немає коментарів:
Дописати коментар