Невдоволено пихтить димар,
Сичить від болю дерево,
Тягнучись димом до хмар
У кутку стоять коцюба, й кочерги
Винахід з древньо-сивої давнини,
На лаві чекають черги
Почорнілі горшки й чугуни
З мами полум"я сон злизало,
Хутенько від молока помила глек,
Теплу "кухвайку" зав"язала
На болючий свій поперек
Грюк-стук бухають старі двері
Піч сопе й комин димить у світ
Скільки ж в пащу цій ненажері
Мама вкинула своїх літ
Біля печі вона колдувала
Ліпше за ресторанних спеців,
Дівочий рум"янець віддавала
Смакоті пухких житніх млинців
Нема вже старої печі
І мами вже давно нема,
І втрачаються вже ті речі,
В яких мама смажила й пекла
Закарпаття.
Немає коментарів:
Дописати коментар