понеділок, 20 лютого 2012 р.

Ударив чорний дзвін

Було то, давно, колись,
Коли було, - не знаю,
Та люди кажуть, що було,
Коли ще не просили люди раю,
Бо ще впізнали вони зло

І час настав,Земля здригнулася від болю,
І все здригнулось на Землі,
Та не змогла тоді без волі
Земля віддатись Чорній млі!

Вже колами розходяться літа,
Й колами розходяться простори-
Пекельна розкололася  стіна,
З якої вибухнили ядернії зорі

Але Земля зробила черговий свій виток,
Бо ж летить у Всесвіт безупину,
Край наповнився страшних чуток,
Що хворіє він і прямує до загину

Загадили його ліси й ріки занедбали,
Наставили АЕС  в верхів»ях трьох річок,
Хіба ж  Ви не злочинці, канібали?,
Ударив Чорний дзвін і хватить балачок

Хай скрегіт й плач Поліської землі
Досягне хмар,сонця, Бога
Хай пом»януться дні, коли ми
Чистили від атому дороги

Стоять забуті поліські хати і сади,
А вишні всохли,бур"яном зарослі квіти,
Навіщо це? Невже, не знищити біди,
Невже забудем, як сміються діти?

Савчин О.М.


Лютий 2012р.
Закарпаття.

Немає коментарів:

Дописати коментар

МИНУЛЕ НЕ ВЕРНУТИ

Збірка віршів "МИНУЛЕ НЕ ВЕРНУТИ" Автор Олексій Савчин ТЕЧУТЬ ЛІТА Течуть літа, мов  хвилі  У безвість неосяжну  Пристрасні, гіркі...