Було то, давно, колись,
Коли було, - не знаю,
Та люди кажуть, що було,
Коли ще не просили люди
раю,
Бо ще впізнали вони зло
І час настав,Земля здригнулася від болю,
І все здригнулось на
Землі,
Та не змогла тоді без волі
Земля віддатись Чорній
млі!
Вже колами розходяться
літа,
Й колами розходяться
простори-
Пекельна розкололася стіна,
З якої вибухнили ядернії
зорі
Але Земля зробила
черговий свій виток,
Бо ж летить у Всесвіт
безупину,
Край наповнився страшних
чуток,
Що хворіє він і прямує
до загину
Загадили його ліси й
ріки занедбали,
Наставили АЕС в верхів»ях трьох річок,
Хіба ж Ви не злочинці, канібали?,
Ударив Чорний дзвін і
хватить балачок
Хай скрегіт й плач
Поліської землі
Досягне хмар,сонця, Бога
Хай пом»януться дні,
коли ми
Чистили від атому дороги
Стоять забуті поліські
хати і сади,
А вишні всохли,бур"яном зарослі квіти,
Навіщо це? Невже, не знищити біди,
Невже забудем, як сміються діти?
Савчин О.М.
Лютий 2012р.
Закарпаття.
Лютий 2012р.
Закарпаття.
Немає коментарів:
Дописати коментар