Я скоріше вмру, чим вийду за нього

    Ще минулого літа щасливі батьки Віктора та Вікторії, жителів Сарненського району, домовилися про весілля.  І так вже склалося; то смерть бабусі, то передчасна смерть мами молодого, змусили перенести весілля на наступне літо. Але взимку між закоханими ніби "чорна" кішка пробігла. " Я скоріше вмру, чим вийду за нього"- категорично заявила дівчина батькам.
      Невдовзі у Вікторії з"явився новий залицяльник і вона познайомила його з батькам, але ті вперлися на своєму і не бажали прийняти чергового "хахаля" дочки. Тож вона зібрала речі і переїхала до Романа.
    Родичі ж звернулися до Віктора, щоб допоміг повернути дочку додому. Заручившись такою підтримкою, невдовзі Вітя через своїх друзів розшукав і повернув дівчину додому. Батьки в подяку, запропонували йому оселитися разом із донькою у їхній хаті. Так і сталося. Хлопець довго не роздумуючи, переїхав до Вікторії.
   Зо  три місяці жили в мирі і злагоді - Віта ніби заспокоїлась і змирилася із своєю такою дівочою долею. Але , як виявилось, недовго...
     Якось молодята поїхали в місто по покупки. По дорозі словесна перепалка перейшла у сварку. "Я не буду жити з тобою, ти не везучий, а я люблю і завжди буду любити Романа" - в істериці випалила дівчина.
      Стерпіти такого Віктор не зміг. Такі образливі і ненависні слова так розлютили його, що вихопивши з під сидіння автомобіля мисливського ножа, кілька разів ввігнав його по саму рукоятку в дівочі груди. Отямившись від содіянного, поклав бездиханне тіло на заднє сидіння , завіз в ліс і викинув в багнюку, в надії, що звірина розірве його.
       Приїхавши додому, Вітя розповів батькам Вікторії, що та втекла з Романом кудись, на заробітки- може в Москву, мов хлопці бачили, як вони сідали на "московський" поїзд. " "Шкода хлопця, бачиш, як мучиться з цією "хвойдою"- мовив до мами засмучений батько. Ну, що ж, ти залишайся жити у нас. Ми ж після того, як померла твоя мама,  за рідного сина тебе прийняли"...
....А через рік, в багні виявили жіночий скелет. В кишені ще не зотлівшого одягу знайшли довідку, яка була видана на ім"я Вікторії, що вона на четвертому місяці вагітності і перебуває на відповідному обліку.
     Гірко ридав і побивався Віктор на похороні. З розпачу і горя падав на закриту труну  і проклинав вбивць своєї Вікторії... Навіть чужі, посторонні люди не могли стримати сліз, співчуваючи горю хлопця...
    Наступного дня Віктора заарештували-виправдовувався, що не винен...  вдарив, бо його довела...

АлМаС.