Древні кургани на Поліссі
Ще наші прадавні родичі Русичі-полісяни чи волини, люди одної говірки, ті які жили у найвіддаленіших прип”ятських болотах на берегах Горині й Случі твердо знали, що турбота про людське тіло свідчить про впорядкування душі. Бо ж, при житті душа й тіло-одне. Як вода наповнює землю, як вологою живиться живий листок дерева, як у кремені затаїлось полум”я що появляється від удару твердого заліза, так душа живе у тілі. Навіть після руйнації тіла зберігається таємничий зв”язок останків з душею. Полісяни вважали, труп необхідно спалити на похоронному багатті, що очищена вогнем душа легко вознеслася на небесну твердь, де кінець всім розлукам і здійснення будь якої міри.
Як залишити тіло на здобич пташині, звірові й черв”якам, то душа неприкаяною блукатиме поблизу місця де померла людина. Душа людини, тіло якої буде кинуто у воду, піде за ним, і горе тому, хто знайде таке тіло, не покладе його на жертовне багаття чи чи не закопає в землю, бо ж закопане тіло відводить помсту душі від людей, але інакше ніж спалене. В землі душа залишається під гнітом наче сповите дитя, наче риба у тенетах така ж безсила і невільна. З часом підземний холод і морок роз”їдають душу, туга й голод за сонячним світлом призводять до згасання поволі, як згасає вуглинка під попелом колись весело палахкотілого вогнища і завмирає навік в земних супокоях.
Звісно ворог ніколи не стане хоронити ворога. Тому,вважалося, краще загинути в бою, ніж померти рабом і не бути похованим. Саме тому полісяни остерігалися просто кидати тіла, навіть ворогів, щоб душі, блукаючи, не мстилися перекинувшись у вурдалаків, щоб не навіювали ворогам сни, вказуючи дорогу у прип”ятських болотах…
Коли б не було могил-чи була б пам”ять про рід? Адже могили древніх полісян єднають минуле з теперішнім Поліссям. Без такої єдності немає майбутнього.Ставши вічною власністю предків речі втрачають земний вигляд. Та могили живуть, вони зберігають таємничість древніх поселень і стережуть кордони не зовсім великого племені Полісян/волинів/, родові межі якого були позначені стовпами, колись, високих могил…
Немає коментарів:
Дописати коментар