Ф. Наконечний
-----------------------------
Ще літо надворі, а в каштана осінь,
А звідки біда та, не знаємо досі…
Вже листя могуче чомусь побуріло
І землю довкола завчасно покрило.
У клена, що рядом, ще шати зелені,
Стоїть і сумує в печалі, в зажурі –
Кругом лист зелений, а в нього вже бурий.
А в долі людській хіба ж так не буває?
Одному все в радість, а другий ридає…
Як долю благати, як долю молити,
Як щастя шукати, де радість зустріти?
Не дам вам поради, не дам, бо не знаю-
В житті заблудився, сам вихід шукаю.
Бо гірко дивитись, як каштан могутній-
Трима ще коріння, а лист вже відсутній.
Отож, любі друзі, таке зрозумієм:
Життю усміхаймось, як ще зеленієм!
16.08.2011 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар