Цю смолу поліщуки ще йменують янтарем або “горілим” каменем.

Клесівський янтар

 Здавна побутує легенда , яка до речі підтверджена сучасними науковими даними, що 40 мільйонів років тому на місці  Полісся був острів, оточений “Польським” та “Білоруським” морями, на берегах якого і росли ті хвойні дерева, сосни, смолу яких ми сьогодні називаємо бурштином.

За своїм походженням та фізико-хімічними властивостям поліський бурштин подібний до балтійського янтарю, хоча й відрізняється від нього меншими розмірами, зате значно багатограніший своїм  забарвленням та більшою кількістю рідкісних включень – древніх скам’янілих комах та інших законсервованих живих істот, оригінальних повітряних бульбашок тощо. При цьому слід пам’ятати, що справжній бурштин є лише на узбережжі Балтики та на Поліссі, всі решта подібних каменів – приміром, т.зв. “байкальський янтар“, “бразильський янтар” тощо – є не оригінальним самоцвітом-янтарем, а лише бурштиноподібними смолами.

В той час з бурштину  робили невеличкі медальйони-обереги від злого ока, дівчата носили бурштинові коралі, які не тільки прикрашали, а й лікували. Надзвичайно цінувався той бурштин, в якому  траплялися включення дрібних комах (що завжди цінували науковцi і ювеліри). Інші камені вважали ні до чого не придатними і знищували. Було й таке, що бурштином, який добре горить, топили піч і навіть згодовували його… свиням.

Дивограй...

З “ділового” бурштину майстри виготовляли обереги від злого ока, бурштинові коралі та янтарні намиста, персні, кульчики та браслети і навіть облагороджували картини. Янтар застосовувався також у лікувальних цілях, пізніше з нього робили мундштуки та портсигари.

У часи Великого князівства Литовського поліський бурштин вивозився і до самої Литви, мешканці якої здавна називали свою країну не інакше як “Янтарним краєм”, проте віддавали належне поліському янтареві за його унікальні, невластиві балтійському янтарю колір і забарвлення – салатово-зелене та жовто-зелене, синє-зелені і світло-жовті кольори та навіть дивовижний чисто- білий і чорний янтар. Вочевидь, через те, що поліський янтар формувався трохи далі від моря, аніж балтійський – прусський (калінінградський), литовський чи латвійський янтар. бурштину!

Найбільш значні  на Поліссі поклади янтарю відомі  на землях  сучасних Рівненської, Житомирської та Київської областях, що обмежовують  Поліський бурштиноносний район. Головним же центром видобутку бурштину на сьогодні є селище міського типу Клесів Сарненського району , що на Рівненщині, де знаходиться найбільше українське родовище бурштину (Клесівська бурштиноносна зона). Планується, що невдовзі зможуть розпочати свою роботу й дві інші гірничо-видобувні дільниці -Дубровицька та Володимирецька в однойменних районах Рівненщини.

Звичайно, поліський янтар не такий великий, як балтійський, та все ж – найбільший “горілий” камінь Полісся важить 850 грам.