СТУДЕНТСЬКА ДРУЖБА
----------------------------------
Піввіку пройшло, наша юність минула…
Студентські роки – час весни, пік краси…
Й та дружба міцна досі нас не забула,
Теплом зігріва
і в холодні часи.
Листва календарна невпинно шурхоче-
Вона обліта , мов те листя берез,
Коли,
пожовтіле, ще втриматись хоче,
Хоч дощик осінній вже сипле з небес.
Життя рознесло нас,
мов лист пожовтілий,
Довгі кілометри роз’єднують
нас…
Та дружба живе, хоч роки пролетіли,
Її не загасять негода, ні час.
Дзвінок телефонний – душа стрепенеться:
-Привіт, друже Федька, давно щось не чув…
-Спасибі, друг Колька, в житті все минеться,
Лиш дружба не в’яне,
хоч де б ти не був.
-Щось Пашки не чутно…Як Зойка, Васятка?
Пішов від нас Вовка, вже й Борьки нема…
А ми вручим долі, неначе ту взятку,
Подяку велику, що нас ще трима.
Тож знову згадаєм роки ті чудові,
Тривогу від сесій і радість буття,
Пісні під гітару
в часи світанкові…
Ця пам’ять не згасне все наше життя!
10.08.2011 року
Федір Наконечний ✆ todikc1@gmail.com
ВідповістиВидалити25 квіт. (3 дн. тому)
кому мені
Пообіцяв одногрупникам пісню студентських років. Текст написав давно, думав на акордеоні скомпоную і музику. Крутиться в памяті "Батькова пісня" Ерко. Та не вистачило духу. А зараз, з поломаною рукою за акордеон візьмуся не скоро. Тому спробуй озадачить Вітю, коли буде у нього час. Мелодія, якщо запозичити у Ерко, думається, не складна. А то друзі уже кепкують: обіцяного три роки чекати?!.В наступному році буде 50, як випустились. Сподіваємось зустрітись, хто ще здравствуючий. Зараз, в основному, зустрічі через Скайп, або телефон.
Ну а на тебе надія - отримати відеокліп. Коли буде пісня одеських фото я тобі наскидаю багато