Весна на Поліссі

Савчин О.М.

Сторожить  місяць над ланами,
Тиша шепче над хатами.
Все кругом весною дише,
Ніч дитя своє колише

Світить місяць, наче сонце,
Загляда в сільське віконце,
В хмарці вмився, освіжився,
Знов на небі появився.

Кругом нього з дірочок
Розсипали мішечок зірочок,
Серед них одна зірниця-
То Велика Ведмедиця,
Йде по небу з нею ряд
Ще й маленьких ведмежат

Забагрів зорею брід,
Пломеніє сонцем Схід.
Дивним сяйвом і промінням
Вийшов день з цього горіння

У пташиних співах день ожив,
Щедро край він освятив,
Рясно квітнуть поле і луги,
Аромат дарують навкруги

Серед лугу річка грає,
мов кришталі ті, палає,
Хвилі творить, аж горить,
В береги плескоче, гомонить

Що за диво, за краса?!
Що це сон ?  Чи чудеса?!
Скільки тут, її, краси земної!
На всьому світі не знайти такої!
Ніде й ніколи, її ти не шукай,
Бо є наш Український  край!