Автор світлини Віктор Савчин.
Кажуть, що церкві святої Параскеви Сербської виповнилось 130 років. Хто мешкає в селі, для того не новина, що життя кожного тут, як на долоні. Усі знають, як кого звати, батьків-дідів, хто народився і помер, разом ділять радості й біди. А ще прийнято вітатись один до одного не лише через етикет, а й внутрішню потребу. Слова вітання – дуже щирі, як писав один поет, здоров’я тут бажають і миру. Немовичі – село, де ми народились, тут живуть наші родини. І все навколо рідне: і батьківський садок, і хата, де зростали у маминій любові. Де б були, завжди повертаємось до колиски свого дитинства, криниці материнства, з якої черпаємо снагу й любов.
Та все ж повернемось до історії храму...
Детальніше на НЕМОВИЦЬКОМУ ФОРУМІ http://nemovychu.ukrainianforum.net/t87-topic#94 натисни
Кажуть, що церкві святої Параскеви Сербської виповнилось 130 років. Хто мешкає в селі, для того не новина, що життя кожного тут, як на долоні. Усі знають, як кого звати, батьків-дідів, хто народився і помер, разом ділять радості й біди. А ще прийнято вітатись один до одного не лише через етикет, а й внутрішню потребу. Слова вітання – дуже щирі, як писав один поет, здоров’я тут бажають і миру. Немовичі – село, де ми народились, тут живуть наші родини. І все навколо рідне: і батьківський садок, і хата, де зростали у маминій любові. Де б були, завжди повертаємось до колиски свого дитинства, криниці материнства, з якої черпаємо снагу й любов.
Та все ж повернемось до історії храму...
Детальніше на НЕМОВИЦЬКОМУ ФОРУМІ http://nemovychu.ukrainianforum.net/t87-topic#94 натисни
Немає коментарів:
Дописати коментар