Сама традиція занурюватися в день Хрещення Господнього дуже давня, але йде вона з країн, де цей день ніяк не асоціювався з тріскучими морозами. Перші згадки про зануреннях на Водохреща йдуть з Єгипту, де, можливо, така традиція існувала ще в дохристиянську епоху. А сама назва хрестоподібної ополонки - "йордань" - явно вказує на знамениту річку в Ізраїлі, в якій дві тисячі років тому був хрещений Ісус Христос.
Ось як про цю подію розповідає євангеліст Матвій: "Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб хреститись від нього. Перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен хреститись від Тебе, і чи Тобі йти до мене? Але Ісус сказав йому у відповідь: залиш тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його. І, охрестившись, Ісус зараз вийшов із води, - І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього . І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав "(Мф. 3:13-17).
Завдяки цьому євангельському уривку стає зрозуміліше церковна назва цього свята - Богоявлення. Голос Отця сповіщає про Сина, Дух Святий "у вигляді голуба" сходить з небес на Сина, Сам Син, Ісус Христос, починає Своє суспільне служіння, приймаючи хрещення у водах Йордану. Так у цій події одночасно проявили себе всі три іпостасі Трійці - Єдиного Бога християнської віри.
Немає коментарів:
Дописати коментар