Поняття «лікарської помилки» взагалі відсутнє.
Ось вже скоро рік, як по недогляду лікарів Сарненської центральної лікарні не стало мого брата Василя Савчина. Йому було лише 52 роки… Всі мої звернення, щодо вияснення непрофесійних дій медиків залишились на папері, аналогічні звернення до Сарненської РДА, районними чиновниками ігноровано всупереч нашим, українським законам. Отож з гіркотою поразки, доводиться визнати, що не добився нічого, та й неможливо поки-що пробити цю стіну кругової поруки, бо…У нашому законодавстві поняття «лікарської помилки» взагалі відсутнє. Натомість, у кримінальному кодексі зазначено: «відносно медичних працівників злочином буде таке їх небезпечне діяння або бездіяльність, що заподіює шкоду фізичному чи моральному здоров’ю людини».
Там же прописано, за що лікаря можна притягнути до відповідальності:
- За ненадання медичної допомоги хворому;
- За незаконне проведення аборту;
- За умисне або необережне вбивство;
- За халатність в медицині;
- За незаконну лікувальну діяльність;
- За неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником.
Але для того, щоб застосовувати хоч одну з цих статей на ділі – мають бути чотири складові.
1. Шкода – чи то фізична, чи то моральна, чи то естетична.
2. Неправомірність поведінки медика (бездіяльність також відноситься до цього пункту).
3. Причинно-наслідковий зв’язок між діями медика та заподіяної шкодою.
4. Вина (з необережності чи злого умислу).
«Якщо хоч один компонент з цієї схеми випадає – це стовідсотковий програш», а якщо повний перелік порушень є, треба зібрати якомога більше доказів. А в медичних справах це може бути дуже важко.
Чому?
Щоб переконати суд у неправомірних діях лікаря, мають бути свідки. Найкраще, звичайно, якщо серед них буде медик. Але, як правило, серед них діє так звана «кругова порука». Лікарі ніколи не говорять про помилки своїх колег.
По-друге, доказами може бути уся медична документація. А її чим більше – тим краще.
Найголовніше тут – історія хвороби або хоча б її копія. До речі, за правилами, у лікарні їх мають зберігати протягом 25-ти років. Але і тут безліч проблем, бо часто, медики мають звичку трохи «підчищати» історії хвороби. Тобто просто на просто вигідно для себе її переписують.
Також про порушення Ваших прав свідчити можуть і медичні журнали, що містять усю інформацію про лікування пацієнтів. Але й вони мають звичку зникати та змінюватися.
Важливо також зберігати усі результати аналізів, оглядів, довідки, рецепти чи просто рекомендації, які Вам виписував лікар.
Доказом для суду може стати і офіційно зареєстрований виклик швидкої допомоги, дані про які зберігаються на станції «швидкої».
Але найбільше проблем завжди виникає з найвагомішим доказом будь-якої медичної судової справи – висновком судово-медичної експертизи.
Не поодинокі випадки, коли бюро судово-медичних експертиз навмисно затягує справу, посилаючись на чергу. Або навмисно фальсифікують докази, так би мовити «по старій дружбі» чи за гроші.
Слід звертатися до судмед бюро в іншому місці, а краще й в іншій області. Хоч так може Ви уникнете «той мені кум, той сват», – радить мій досвід.
Але навіть попри ці складнощі, за свої права варто боротися, бо ж після другої-третьої скарги, пацієнт ставав для лікаря породженням пекла, якого краще і легше вилікувати добре, щоб як можна довше його не бачити. Тому рекомендую всім знати свої права і активно ними користуватися. Не бійтеся вимагати! Хто стукає, тому відкриють.
Кожен пацієнт має право на:
- Своєчасну адекватну медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і лікарського закладу;
- Право на інформацію про стан свого здоров’я, можливі ризики і негативні наслідки у разі лікування або відмови від нього (дане право включає в себе право на ознайомлення з медичною документацією про себе або законних та уповноважених представників про підопічному);
- Право інформованої згоди або відмови від медичної допомоги;
- Право на звернення зі скаргами до компетентних органів у разі порушення будь-якого з перерахованих вище прав;
- Право на компенсацію шкоди, завданої здоров’ю;
- Право на етичне і гуманне ставлення до себе;
- Право доступу до стаціонарного хворого інших медичних працівників (не даного стаціонару), родичів, юристів, нотаріусів, духовних служителів.
І це ще не повний перелік, а лишень основні права пацієнтів.
Якщо Ваші права порушено, Ви можете притягти лікаря до дисциплінарної або кримінальної відповідальності.
Куди звертатися за підтримкою
У нас ніхто офіційно не рахує скільки людей постраждало від руки медика. У Європі це давно зробили і з’ясувалося, що кожен десятий пацієнт лікарні постраждав від небажаних ефектів лікування.
Офіційно заяви на невідповідні дії медиків можна направляти до Міністерства охорони здоров’я. Але вони зазвичай так і залишаються лишень на папері та для звітності.
Отже, надія хіба що тільки на Всевишнього…
Немає коментарів:
Дописати коментар