Матусю, мамо дякую тобі,
За все, що
маю, й буду мати.
Мені літа вже сняться молоді
Усього світ чужий мене навчив,
Бив прямо і підступно стусав збоку,
Бив прямо і підступно стусав збоку,
Пробач мені рідненька,
що тяжко завинив,
Лишив тебе старіти, одиноку
Тоді не
знав, коли із дому йшов,
Бо ж не міг
тоді я розуміти,
Як тріпоче серце знов і знов,
І, як щемить воно, коли лишають
діти
Аж тепер,
коли вже дідом став
І час
прийшов рідню втрачати
Я взнав ціну тим гірким сльозам,
Які тобі судилося пролляти
Немає коментарів:
Дописати коментар