У науково-документальній серії книг «Реабілітовані історією» – Рівненська область.- у 8-й книзі під буквою «С» зазначено, що наш дід, Савчин Олексій Степанович народився 5 жовтня 1890 року,українець, письменний, мешканець села Немовичі, голова сільради заарештований 22 квітня 1944 року , обвинуваченний за статею 54-1а /»Зрада Батьківщині»\ та статею 54-11 /»Участь в контреволюцйних організаціях» КК УРСР. Помер 22 травня 1944 року у внутрішній тюрмі УНКДБ у Рівненській області..25 травня 1944 року справу було переглянуто у зв язку з смертю звинуваченого….
Звісно, ця інформація потребує коментаря Адже мене, народженого в СРСР, піонера,комсомольця постійно гнітила думка,» як так сталося , що мій рідний дід є ворогом народу?. Статті звинувачення тягли на єдине покарання – розстріл… Але чому ж тоді не репресували сім ю і не вивезли до Сибіру» Лише тепер стало зрозуміло: дід не був засуджений. Та звинувачення.. залишилися. А чи був ворогом, якщо під страхом розстрілу не міг відмовитися від староства під німцями?. І чи зрадив він Батьківщину? Яку ? Адже її вождь у 20 році зрадив таких поліщуків, як і він і на 19 років віддав їх полякам, і ці ж посполиті у 1939 році за участь у Просвіті, засудили його до розстрілу. І лише початок війни завадив дфензиві виконати вирок. Отож, погодився і залишився живим ще два роки. Проуправляв селом майже три місяці при «совєтах» сільським головою і в підсумку помер в тюрмі від знущань визволителів.Але й тут він виявився вищим над обставинами, врятувавши власною смертю не лише свою сім»ю, а й весь майбутній рід від переслідувань і репресій за часів радянщини.
Немає коментарів:
Дописати коментар