НОВА СТАРА ХАТА

Відновив брат хату,
Тепер вона “крута”,
Усім вона багата,
Та мені пуста



Колись рідна хата,
Лиш пам”яттю дріма.
Буваю рідко я у брата,
Бо ж батьків уже нема

Минулим серце в ній щемить.
І сльоза туманить очі,
Дитинство ожива на мить,
Мов промінчик серед ночі

І батьки ще молоді,

 У волошках серед жита,

 Роки юначі золоті 

 І Случ-ріка розлита

Знаю я – Батьківщина – сторона,
Доки у ній живуть рідні люди
Не дай Боже, розділить “борозна”
Краєм стане, таким, як усюди