ОЧІ ВОЛОШКОВІ

ОЧІ  ВОЛОШКОВІ

Свого життя  днів урочих

Пам’ять ще й досі береже…

І вогники  в очах  дівочих…

Жаль, що не вернути їх  уже

Досі бачу стан дівочий

Біля вогнища в ту ніч…

І волошкові  ясні очі,

Що були зі мною віч-на-віч.

Життя красить тепле літо,

Бо у нім вогонь в душі горить…

Й  очі сяють – диво-квіти,

Та для життя те літо- лише мить.

І вогонь отой одвічно

Нам пам’ять наша береже…

Невдовзі прийде  осінь звично,

Дощі заллють його? Невже,невже?!

Та  вірю, той вогонь зігріє

І в осінь хмарну, і в зимові дні…

Й знову щастя  посміліє,

Що принишкло десь на дні.

                        

                                       17.07.2013 року