Мамин погляд

Виряджала мене мати,

Далеко з дому, в чужину.

Не міг з собою її взяти,

То ж лишив в селі одну

Затремтіли вмить вуста,

Став немилим білий світ,
А земля була пуста,
Як дивилась мама вслід

Так і зосталася в скорботі,

В пам"яті,  в моїх очах,

Мама згорблена в роботі,

І самотня у ночах

І б"ється моє серце у тривозі.

Ось, вже з десяток літ,

Спочиває мама в Бозі

І зберігає погляд той, граніт

З каменю дивляться тужливо,

Її очі  сумно, як колись,

Жаль, що повернути неможливо,

Душу, що знялася ввись