Н І П Е Л "ь"- сайт села Немовичі.: Немовичі. Зустріч через 40-років /відео+фото/

четвер, 27 червня 2013 р.

Немовичі. Зустріч через 40-років /відео+фото/

Posted on 26.06.2013 | Залишити коментар | Редагувати

1 Vote

Роки шкільні так швидко пролетіли,нестримний час, мов птах, летить кудись. Здається, вчора ми за парти сіли, аж глянь — вже сорок років пронеслись.

/Повна версія/↑

Здається недавно, а вже промайнуло 40 років з того часу, як ми закінчили Немовицьку середню школу. Зустрічаючи своїх посивілих однокласників, але водночас красивих зрілою красою, по-доброму заздрю їх молодечому запалу, бісикам в очах і бачу, що вони — ті самі Альоші, Колі, Петі, Васі Марусі,Віри і Тетяни , якими були майже півстоліття тому.

У пам’яті постійно зринали обличчя тих, з ким навчався: кирпатих, веснянкуватих, чубатих, веселих, задиркуватих. Так хотілося усіх їх побачити, поспілкуватися, кортіло повернутися в далеку і безтурботну країну дитинства та юності… Здається, в душі залишився вчорашнім непосидою – десятикласником, який не міг дочекатися дзвоника на перерву, щоб стрілою вискочити на шкільне подвір”я і дограти, перерваний на час уроку, футбольний матч. Звісно, трохи соромно мені зараз перед молодим тоді класним керівником Нестором Всеволодовичем.

Ніби й не було десятків прожитих років. Але то тільки так здається. Підходиш до дзеркала і бачиш не безтурботного “футболіста”, а серйозного поважного чоловіка. У якого за плечима майже шість десятків літ. Та все ж ми в душі усе ті ж хлопчаки та дівчатка, якими були колись…

Сорок років пройшло, як відлунав для нас останній шкільний дзвоник у стінах рідної школи.
Як зараз пам’ятаю літо того далекого 1973 року. Десятий клас. Випускний вечір. Якими ми були щасливими, красивими і молодими!І вмить стали дорослими . Дівчата в білих простеньких платтячках (не таких шикарних і дорогих як сьогодні) відчували себе справжніми королевами. А ми, хлопці у строгих костюмах намагалися бути такими серйозними та солідними, якими не бачили нас за всі роки навчання. Не забудемо і зустріч сонця на світанку у теплих водах Случа. Що не кажіть, тепер ми переконалися, – то були найкращі і найщасливіші роки нашого життя.

Спогади, спогади… І, так хотілося, хоч ще разочок прийти до школи зі своїми однокласниками! І ось сталося,- ми зустрілися через сорок років. Про те, як відбувалася ця щаслива зустріч дізнаєтесь, переглянувши відео.