неділя, 1 листопада 2015 р.

ОНОВЛЕНИЙ ХРАМ ПАРАСКЕВИ СЕРБСЬКОЇ

Перший храм у селі збудували понад 3 сотні  років тому - у 1721-ому. Проте до наших днів він не зберігся. Нову церкву звели у 1881-ому, яка діє донині.церква розташована на найвищому пагорбі села, в його центрі. На церковному подвір’ї ростуть старі буки та кущі бузку, які лише своїм виглядом створюють атмосферу затишку та спокою...
27 жовтня 2015 року нагоди престольного свята святої преподобної Параскеви Сербської, котра прославилася своїм богоугодним життям у ХІ столітті. митрополит Сарненський і Поліський Анатолій звершив святкову Божественну Літургію у храмі села Немовичі, Сарненського району Полісся.

неділя, 18 жовтня 2015 р.

Не знаю, чи можна мене пробачити

Савчин О.М.
Не знаю, чи можна мене пробачити. Напевно, що так. Кажуть, що серце материнське може вибачити все, будь-яку витівку та образу рідної дитини. Я вже в літах,маю внучок і дуже добре розумію батьківські почуття. Я всього-на всього один із трьох твоїх рідних синів, який загубився у вирі життя. І вже не зможете Ви, мамо мене вивести з цієї круговерті, бо Вас уже нема на цьому світі, Ви давно  предстали перед Богом .

СТАВ - СПРАВЖНЯ ОКРАСА НЕМОВИЧ

Справжня окраса села - плесо рукотворного озера, яке називають "Став" (площа озера близько 3000 кв. м). 

КОЛИСЬ У НЕМОВИЧАХ БУВ ДВОХПОВЕРХОВИЙ ПАЛАЦ

Колись у Немовичах був панський маєток, палац був двохповерховий. На першому поверсі були кімнати для слуг, пральня, службові приміщення. На другому -панські покої. Біля палацу росли велетенські каштани. За палацом (зараз стоїть будинок Абрамчука Григорія) було озеро, заросле чагарником. Люди розчистили кущі, ношами носили землю і посеред озера зробили насип для танців. Тут, під великим каштаном пани танцювали. За палацом був постерунок (управа), а на дворі лежав відполірований камінь у людський зріст, на якому карали тих, хто провинився перед паном. Залишки цього каменю і по нині зберігаються у дворі родини Абрамчуків

МИНУЛЕ НЕ ВЕРНУТИ

Збірка віршів "МИНУЛЕ НЕ ВЕРНУТИ" Автор Олексій Савчин ТЕЧУТЬ ЛІТА Течуть літа, мов  хвилі  У безвість неосяжну  Пристрасні, гіркі...