Проходять роки, відійшли у вічність учасники тих кривавих і непростих подій і очевидці того лихоліття. По різному до них відносяться сучасники. Мої рідні дядьки були по різні сторони тієї боротьби. Одні воювали на фронті, інші боролися в лісах проти окупантів рідного краю. І не мені судити, хто з них був правіший. Але не можу серцем сприйняти того, коли з телевізійних екранів, зі сторінок газет читаєш про ” освободітєлєй Вєлікой Отєчєственной”, про їх вшанування, що зрозуміло потрібно робити. Але при цьому не згадувати про тих, хто справді боровся і віддав своє життя за незалежність свого краю – негуманно і по кощунські несправедливо.
